РІШЕННЯ

РІШЕННЯ
 

20 квітня 2021 року

Борислав

№243

 

Про затвердження Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Бориславської міської територіальної громади на 2021-2025 роки

 
Відповідно до п.22 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.д ст.15 Закону України « Про охорону навколишнього природного середовища», постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», рішення Львівської обласної ради № 906 від 22 жовтня 2013 року «Про затвердження Положення про порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища», та беручи до уваги рішення виконкому Бориславської міської ради від  01 квітня 2021 року № 88, «Про схвалення проєкту комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Бориславської міської територіальної громади на 2021-2025 роки», рішення постійної комісії з питань екології, туризму та сталого розвитку від 16.04.2021 р. №5/1, з питань планування бюджету і фінансів, економіки, здійснення державної регуляторної політики від 19.04.2021 р.  №8/12,  міська  рада
 
В И Р І Ш И ЛА :
 
1. Затвердити Комплексну програму охорони навколишнього природного середовища Бориславської міської територіальної громади на 2021-2025 роки, що додається.
 
2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника міського голови Садлівського Романа, постійну комісію з питань екології туризму та сталого розвитку (Цайтлер Мирон) та з питань планування бюджету і фінансів, економіки, здійснення державної регуляторної політики (Зелінський Руслан).
 
 
 
 
 Міський голова                                                                                 Ігор ЯВОРСЬКИЙ
 
 
 
                                                                                                                  Додаток
до Комплексної програми охорони
навколишнього природного середовища
                                                                                                                                                             Бориславської міської територіальної
                                                                                                                                                громади на 2021 – 2025 роки
 
ЗАХОДИ
 щодо покращення та стабілізації екологічної ситуації на території Бориславської міської територіальної громади  
на 2021 -2025 роки
 

№ п/п	Назва  заходу	Розрахункова потреба у коштах за роками, тис. гривень								Джерела фінансування		Головний розпорядник коштів, виконавець
		2021	2022			2023	2024		2025
1	Охорона і раціональне використання водних ресурсів
	Будівництво очисних споруд для Бориславської міської територіальної громади.	10 000		10 000		10 000	10 000		10 000	Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління ЖКГ та Е міської ради
	Будівництво систем роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд на них.	5000		5000		5000	5000		5000	Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління ЖКГ та Е міської ради
	Створення  водоохоронних  зон  з комплексом агротехнічних, лісомеліоративних,  гідротехнічних,  санітарних та інших  заходів, спрямованих  на запобігання забрудненню,  засміченню та виснаженню водних  ресурсів,  а  також  винесення  об'єктів   забруднення   з прибережних смуг.	1000		1000		1000	1000		1000	Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури міської ради
	Заходи  з  охорони  підземних  вод та ліквідації джерел їх забруднення.	500		500		500	500		500	Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління ЖКГ та Е міської ради
	Реконструкція гідротехнічних споруд.	500		500		500	500		500	Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління ЖКГ та Е міської ради
	Роботи,  пов'язані  з  поліпшенням  технічного  стану   та благоустрою водойм.	300		300		300	300		300	Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління ЖКГ та Е міської ради
	Ведення водного кадастру.	250		250		250	250		250	Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури міської ради
	Паспортизація малих річок і водойм.	500		500		500	500		500	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури міської ради
	Заходи   щодо   відновлення  і  підтримання  сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок,  а також  заходи для  боротьби  з  шкідливою дією вод (біологічна меліорація водних об'єктів,  винесення водоохоронних  зон  в  натуру,  упорядкування джерел,  очищення  русел від дерев,  що потрапили до них внаслідок проходження   весняних   повеней,    будівництво    протиповеневих водосховищ і дамб тощо).	300		300		300	300		300	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління ЖКГ та Е міської ради
	Обстеження  та паспортизація ставків-відстійників шахтних вод, шламонакопичувачів, гідротехнічних споруд.	1500		1500		1500	1500		1500	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС ПАТ «Укрнафта»		Управління комунальної власності земельних відносин та архітектури міської ради
2	Охорона атмосферного повітря
	Виготовлення проекту облаштування приладами контролю з метою здійснення контролю за викидом шкідливих  речовин  в атмосферу,  контролю  і  спостереження за забрудненням атмосферного повітря.	300	300		300		300		300	Міський бюджет		Виконавчий комітет Бориславської міської ради КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»
	Оснащення системами  і приладами  контролю стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу та пунктів контролю і спостереження за забрудненням атмосферного  повітря.	300	300		300		300		300	Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС		КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»
	Проведення робіт з інвентеризації джерел забруднення навколишнього природного середовища Бориславської міської територіальної громади.	200	200		200		200		200	Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС		Виконавчий комітет Бориславської міської ради Управління ЖКГ та Е міської ради
	Заходи щодо ліквідації наслідків довготривалого видобування нафти і газу та зменшення загазованості навколишнього середовища в межах гірничого відводу.	31100	31100		31100		31100		31100	ПАТ „Укрнафта”		НГВУ „Бориславнафтогаз”
3	Охорона і раціональне використання земель
	Будівництво, розширення та реконструкція протиерозійних, гідротехнічних, протикарстових берегозакріплювальних протизсувних, протиобвальних протилавинних  і протиселевих споруд, а також проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення направлених на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів, усуненню або зниженню до допустимого рівня їх негативного впливу на теририторії і обєкти. Проведення заходів щодо хімічної меліорації грунтів.	10000	10000			10000	10000	10000		Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств	Управління ЖКГ та Е міської ради
	Рекультивація порушених земель та використання родючого шару грунту під час проведення робіт, пов’язаних із порушенням земель.	2000	2000			2000	2000	2000		Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС	Управління ЖКГ та Е міської ради КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»
	Рекультивація території полігону твердих побутових відходів.	10000	10000			10000	10000	10000		Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС	Управління ЖКГ та Е міської ради
	Заходи пов’язані з відтворенням лісів, створення нових та реконструкція існуючих полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень на деградованих малопродуктивних та ерозійно небезпечних землях і вздовж поверхневих водних об’єктів.	500	500			500	500	500		Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств	Управління ЖКГ та Е міської ради КП „Зелений світ”
	Терасування крутих схилів.	500	500			500	500	500		Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств	Управління ЖКГ та Е міської ради
	Проведення обстеження грунтів.	100	100			100	100	100		Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств	Виконавчий комітет Бориславської міської ради
4	Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів
4.1	Ліквідація наслідків буреломів, сніголомів, вітроломів.	300	300			300	300		300	Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління ЖКГ та Е КП „Зелений світ”
4.2	Ліквідація негативних наслідків техногенного впливу на лісові насадження.	300	300			300	300		300	Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління ЖКГ та Е КП „Зелений світ”
4.3	Заходи з озеленення населених пунктів  Бориславської міської територіальної громади.	200	200			200	200		200	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС		Управління ЖКГ та Е КП „Зелений світ”
5	Охорона і раціональне використання  ресурсів тваринного світу
5.1	Будівництво  та  облаштування  притулку для утримання безпритульних тварин.	500	500			500	500		500	Обласний ФОНПС Міський ФОНПС		Управління ЖКГ та Е міської ради
6	Збереження природно-заповідного фонду
6.1	Утримання геологічних природно-заповідних об’єктів в історико-географічному відношенні: 1)Бориславський розріз палеогену (2га) на лівому березі р.Тисмениці (вул.Шевченка №№70-222)   та  2) найбільш продуктивна нафтова свердловина №298(0,03га)в районі вул.Б.Хмельницького,64, 3) ландшафтний заказник місцевого значення “Бориславський” площа заказника 2048,8 га., статус надано з метою збереження, відновлення і відтворення цінних букових та ялицевих лісів природного походження, а саме: А/ на  об’єктах запровадити і проводити в еколого-натуралістичному напрямку позашкільної освіти, зокрема проведення екскурсій, організація літніх екологічних таборів, залучення учнівської молоді до практичної природоохоронної роботи; В/ проведення заходів з ліквідації на територіях цих об’єктів стихійних сміттєзвалищ та недопущення їх утворення у майбутньому.	300	300			300	300		300	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС ПАТ „Укрнафта” ДП «Дрогобицький лісгосп»		Виконавчий комітет Бориславської міської ради НГВУ „Бориславнафтогаз” ДП «Дрогобицький лісгосп» КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»
6.2	Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів території та об’єктів природно – заповідного фонду.	50	50			50	50		50	Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Виконавчий комітет Бориславської міської ради КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»
6.3	Витрати на резервування територій для заповідників.	50	50			50	50		50	Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури міської ради КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»
6.4	Розроблення проектів для організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду міста.	150,0	150			150	150		150	Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС		Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури міської ради КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»
6.5	Розроблення документації із землеустрою для територій та об’єктів природно – заповідного фонду.	150	150			150	150		150	Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури міської ради КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»
7	Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів
7.1	Будівництво, сміттєсортувальної лінії.	10000	10000			10000	10000		10000	Державний бюджет Обласний ФОНПС Міський ФОНПС		Управління ЖКГ та Е КП «Еко місто»
7.2	Будівництво, розширення та реконструкція споруд, придбання  та  впровадження  установок,  обладнання  та  машин для збору,  транспортування, перероблення, знешкодження та складування побутових, сільськогосподарських і промислових   відходів виробництва, відходів розчищення зелених насаджень, кубових залишків	8000	8000			8000	8000		8000	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління ЖКГ та Е міської ради КП «Еко місто»
7.3	Придбання та встановлення обладнання для збору побутових відходів	2000	2000			2000	2000		2000	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС		Управління ЖКГ та Е міської ради КП «Еко місто»
7.4	Знешкодження та утилізація нафтошламів, відходів нафтовидобутку в межах гірничого відводу	500	500			500	500		500	ПАТ „Укрнафта” ТзОВ «НВП «Еконафтогаз»»		НГВУ “Бориславнафтогаз” ТзОВ «НВП «Еконафтогаз»»
7.5	Забезпечення екологічно безпечного збирання,  зберігання та оброблення для подальшої утилізації відходів (відпрацьовані нафтопродукти, не придатні для використання за призначенням, в тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші) в межах  гірничого відводу	200	200			200	200		200	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління ЖКГ та Е міської ради КП «Еко місто»
7.6	Заходи з утилізації відпрацьованих батарейок, ртутних термометрів та люмінесцентних ламп.	60	60			60	60		60	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств		Управління ЖКГ та Е міської ради КП «Еко місто»
8	Наука, інформація і освіта, оцінка впливу на довкілля, стратегічна екологічна оцінка впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища
8.1	Проведення екологічного моніторингу підземних вод, загазованості та забруднення грунтів на території Бориславської міської територіальної громади.	100	100			100	100		100	Обласний ФОНПС Міський ФОНПС			Виконавчий комітет Бориславської міської ради
8.2	Здійснення спеціального моніторингу в зоні впливу Бориславської озокеритової шахти та видача вихідних даних для виготовлення проектної документації її консервації і безпечного утримання.	200	200			200	200		200	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств			Виконавчий комітет Бориславської міської ради
8.3	Проведення обстеження території родовищ нафти та озокериту з метою встановлення меж території, з якої необхідно відселити жителів.	300	300			300	300		300	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств			Виконавчий комітет Бориславської міської ради
8.4	Розроблення державних цільових і регіональних екологічних програм	200	200			200	200		200	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС			Виконавчий комітет Бориславської міської ради КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»
8.5	Проведення науково – технічних семінарів організація виставок, фестивалів та інших заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики.	300	300			300	300		300	Державний ФОНПС Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств			Виконавчий комітет Бориславської міської ради КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»
8.6	Організація проведення оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки.	300	300			300	300		300	Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств			Виконавчий комітет Бориславської міської ради КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»
8.7	Впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища.	100	100			100	100		100	Обласний ФОНПС Міський ФОНПС Кошти підприємств			Виконавчий комітет Бориславської міської ради КНП «Центр екології, туризму  та сталого розвитку»

 
 
             Секретар міської ради                                                                                                                                                      Юрій ХИМИН  

 
                                                                                      Затверджено
                                                                                      рішення міської ради
                                                                              від 20.04.2021 р. №243
 
Програма
охорони навколишнього природного середовища Бориславської міської територіальної громади  на 2021 – 2025 роки
(далі – Програма)
 
Відповідність стратегічним, оперативним цілям та завданням Стратегії розвитку Львівської області на 2021 – 2027 роки та Програми охорони навколишнього природного середовища Львівської області на 2021 – 2025 роки
 
Концептуальними засадами Програми є стратегія сталого розвитку, екосистемного підходу та басейнового принципу природоохоронного управління.
Базовими нормативними підставами програми є «Стратегія національної екологічної політики» (ЗУ «Про основні засади (стратегії) державної екологічної політики до 2030 року» № 2697-VІІІ від 28.02.2019 року); екологічні цілі сталого розвитку, визначені Указом Президента України №722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»; «Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року» (2017 рік); природоохоронне законодавство України; взяті міжнародні зобов’язання України, зокрема – Конвенція «Про охорону та сталий розвиток Карпат».
Програма розроблена відповідно до «Стратегії розвитку Львівської області на період 2021 – 2027 років (2019 рік)» та «Програми охорони навколишнього природного середовища Львівської області на 2021 – 2025 роки». Мета, напрями та завдання Програми відповідають стратегічній цілі 4 «Чисте довкілля» Стратегії розвитку Львівської області на 2021 – 2027 роки та оперативним цілям:
4.1. Запобігання забрудненню водних ресурсів та атмосферного повітря.
4.2. Формування екологічної свідомості населення та комплексної системи поводження з відходами.
4.3. Збереження біорізноманіття та розвиток природоохоронних територій.
Заходи Програми розроблені також відповідно до Постанови КМУ № 1147 від 17 вересня 1996 року «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів».
Мета, напрями та завдання Програми відповідають також Стратегії поводження з відходами у Львівській області до 2030 року та Стратегії розвитку гірських територій Львівської області на 2018 – 2022 роки.
 
Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
 
Програму розроблено відповідно Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», Водного, Лісового та Земельного кодексів України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, Законів України «Про природно-заповідний фонд», «Про відходи», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Охорону атмосферного повітря», Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат та інших.
Підставою для розроблення Програми є наявні проблеми на території Бориславської міської територіальної громади, розв’язання яких потребує залучення коштів державного, обласного та місцевих бюджетів, а також коштів інших джерел, не заборонених законодавством.
Збереження та охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів є особливо важливими питаннями і невід’ємною частиною соціального та економічного розвитку громади, що прямо чи опосередковано стосується кожної людини й обумовлює актуальність впровадження принципів і засад сталого розвитку, який задовольняє потреби сучасності, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь реалізувати свої потреби.
Сьогоднішня екологічна ситуація на території Бориславської міської територіальної громади зумовлена як проблемами, які виникли десятки років тому, так і сучасними.
Серед екологічних проблем, які підлягають вирішенню в перспективі, слід виділити:
1) забруднення поверхневих вод унаслідок скидання неочищених або недостатньо очищених стоків, що пов’язано з відсутністю очисних споруд, фізичним і моральним зносом водопровідно-каналізаційних систем, недостатнім фінансуванням їх утримання, ремонту й реконструкції;
2) відсутність обладнаного належним чином полігону для захоронення твердих побутових відходів;
3) відсутність системи роздільного збору твердих побутових відходів та управління іншими видами відходів, як наслідок, забруднення ними території (земель, лісів, прибережних смуг водних об’єктів);
3) нерегульоване нагромадження «зелених» відходів (гілля, листя, відходи з городів), що є фактором захаращення житлових кварталів, парків та інших територій Бориславської міської територіальної громади, підвищення пожежної небезпеки, антисанітарії, погіршення благоустрою, збільшення об’ємів вивезення відходів на полігон;
3) забруднення атмосферного повітря;
4) виснажливе використання біоресурсів та зменшення біорізноманіття.
 
Екологічний стан території Бориславської міської територіальної громади
Природні умови території Бориславської міської територіальної громади 
Природні умови, як сукупність природних факторів довкілля, формують середовище життя організмів, впливають на них, визначають їх склад та біологічні особливості. До природних умов належать рельєф земної поверхні, клімат, повітряна, водна і ґрунтова оболонки. Вони є своєрідним «лоном» для живих організмів, у якому відбуваються їхній розвиток та життя і до якого вони найкраще пристосовані.
Геологічна будова
У геоструктурному аспекті територія Бориславської територіальної громади розташована в межах внутрішньої (Борислав-Покутської) зони Передкарпатського крайового прогину та частково в межах насунутої на неї Берегової скиби Карпат.
Дочетвертинні породи передкарпатської частини представлені потужною товщею воротищенської серії. Вона поділяється на дві світи: нижньоворотищенську, побудовану з нижньої глинистої товщі і загорської світи, та верхньоворотищенську, яка охоплює верхню глинисту товщу та її аналог – добротівську світу.
У геологічному розрізі карпатської частини виявлено відклади витвицької і попельської світи та нижньоменілітової підсвіти палеогену, складені тонкоритмічним зеленувато-сірим флішем, алевролітами, мергелями, аргілітами, пісковиками й чорними аргілітами.
Гірські породи палеогенової та неогенової епох перекриті майже суцільним плащем відкладів четвертинного періоду. Четвертинний покрив досить неоднорідний – як за віком, так і за генезисом. Переважають алювіальні відклади раннього і верхнього плейстоцену та голоцену
Геоморфологічна будова та гідрологічні особливості регіону
Для рельєфу регіону притаманне чергування долинних понижень і міжрічкових підвищень, які орієнтовані з південного заходу на північний схід. Перепад абсолютних висот становить 320 – 620 м.
Регіон розташований на зчленуванні орографічних областей Передкарпаття і Зовнішніх Карпат. Для південно-західних околиць характерний низькогірний рельєф крайових хребтів Зовнішніх Карпат, де виділяють два парелельні хребти. На схилах та підніжжі одного з них (зовнішнього) розкинулося м. Борислав. Зовнішній хребет замикає гірський ланшафт Карпат, який поступово переходить у передгір’я.
Карпатська частина має горбисто-гірський рельєф з абсолютними висотами над рівнем моря від 520 – 550 до 660 – 700 м. Рельєф передкарпатської частини має м’якші обриси. Максимальна висота поверхні тут не перевищує 400 – 410 м. Чітко простежується зменшення висот із південного заходу на північний схід. Внаслідок інтенсивного й довготривалого розвитку видобувної промисловості та різних видів будівництва природний рельєф регіону та ландшафти зазнали антропогенної трансформації.
Гідрографія території значною мірою визначається її геоморфологічним положенням. За гідрологічним районуванням дана територія належить до гідрологічної країни Українських Карпат, Дністровсько-Прутської області підвищеної вологості. Регіон має густу мережу різнорангових водотоків.
Найбільшими водними артеріями є р. Бистриця Тисменицька та р. Тисмениця, які є правими притоками Дністра. Довжина р. Тисмениці – 49 км, площа водозбірного басейну – 650 км². Ріка бере початок на північно-західних схилах гори Цюхів Діл (942 м). Річка спочатку тече на північний захід, далі повертає на північний схід і несе свої води через м. Борислав уздовж його основних вулиць (С. Бандери, Т. Шевченка, Дрогобицької). Далі, перетинаючи Дрогобицьку височину, впадає у р. Бистрицю Тисменицьку неподалік від її гирла. Живлення р. Тисмениці змішане (грунтовими, талими і дощовими водами). Під час паводків підйом рівня води у р. Тисмениці може сягати 3 м. Слід зауважити, що розміри долини не відповідають розмірам самого водотоку. Уздовж майже всієї долини простежується активний розвиток бічної ерозії. За хімічним складом вода р. Тисмениці в її верхів'ї гідрокарбонатно-кальцієва з мінералізацією 0,3 г/дм³.
Довжина р. Бистриці Тисменицької становить 73 км, площа водозбірного басейну – 1160 км². Похил річки – 5,3 м/км. Долина переважно трапецієподібна. Заплава завширшки 100 – 300 м, багато стариць. Річище звивисте, завширшки 10 –50 м, глибина від 0,5 – 1,5 м до 2,5 м; є обмілини. Річка замерзає наприкінці грудня, скресає на початку березня. Живлення річки переважно дощове, водний режим нестійкий, характерні весняні повені та дощові паводки.
Середня густота річкової мережі на території регіону – 1,5 км/км². Ресурси місцевого поверхневого стоку коливаються від 340 до 440 тис. м³/км². Модуль середнього річкового поверхневого стоку становить 15 дм³/с з 1 км², у посушливий період – 8 дм³/с з 1 км². Водозабезпеченість аналізованої території – від 1 тис. до 2 тис. м³ води поверхневого стоку на одну людину за рік.
На усіх водотоках спостерігається три підняття рівнів води: весняна повінь (березень – квітень); літні паводки (червень – липень), зимові паводки (грудень –лютий). На весну припадає 30 – 50 % стоку, на літньо-осінній період – 30 – 45 %, на зиму – 10 – 15 %. В середньому за рік на річках регіону відбувається 10 – 15 паводків, а з виходом води на заплаву – 1– 4.  Причинами частих паводків є природні чинники – значні перепади висот русел рік та мала водопроникність глинистих порід, що сприяє швидкому стоку води (це т.зв. зубчастий (пилкоподібний) тип гідрографії). Тому основна маса опадів витрачається на формування поверхневого стоку, який значно переважає над іншими елементами водного балансу регіону. Посилює поверхневий стік також антропогенний фактор – вирубування лісів.
Межені є доволі рідкісним явищем для річок території Бориславської територіальної громади. За вмістом розчинених солей поверхневі води більшості водотоків належать до прісних.
Рівень ґрунтових вод у межах регіону коливається від 2 до 15 м. Крім ґрунтових, тут є й підземні води – прісні й мінеральні. Характерною рисою є наявність у підземних водах  Бориславського родовища значних концентрацій йоду (до 23,2 мг/л) і брому (до 690 мг/л).
Кліматичні особливості регіону
Територія регіону характеризується м'яким, помірно континентальним, теплим та вологим кліматом із помірно холодною, м'якою зимою, нестабільною весною, нежарким літом і теплою осінню. Упродовж останніх десятиліть спостерігається тенденція до потепління та посилення нестійкості погодниих умов. Показником потепління є наростаюча експансія деяких теплолюбних видів живих організмів.
Кліматичні умови регіону визначаються його географічним положенням, рельєфом, величиною сонячної радіації. При наближенні до Карпат і підійманні у гори клімат стає більш холодним та вологим, а вегетаційний період – коротшим. Істотний вплив на погодні умови мають також гідрографія, ґрунтовий та рослинний покрив, а також, ймовірно, і особливості геологічного середовища внаслідок міграції геотермальної енергії. Регіон розташований на шляху південної групи циклонів, які прямують через Європу з Атлантичного океану. Узимку західні вітри з Атлантики сприяють потеплінню та відлигам, а влітку несуть прохолоду і дощ. Східні континентальні повітряні маси визначають суху погоду: влітку – спеку, а взимку – мороз. Менше впливають на клімат регіону південні (тропічні) та північні (арктичні) повітряні маси.
Вітровий режим є нестабільним, він змінюєься упродовж року залежно від сезону та може відрізнятися у різних місцевостях. Переважають вітри західних румбів. У теплу пору року швидкість вітру невелика (як правило, не перевищує 4 – 5 м/с). Під час холодів (листопад – березень) вітри нестабільні, часто помірні й сильні (до 15 – 20 м/с), що іноді призводить до вітровалів лісів та міських зелених насаджень, обривів проводів, інших пошкоджень.
Загалом температурний режим регіону характеризується відсутністю різких коливань. Середньорічна температура становить +7,6 °С. Найгарячішими є липень і серпень із середньомісячною температурою +18 – +22 °С. Найхолоднішим – січень (середня температура –4 °С). Дуже рідко спостерігаються похолодання до –30 ^оС і підвищення температури до +35 – 37 ^оС. Плюсові температури повітря фіксуються у всі пори року. Глибина промерзання ґрунту – 0,5 м.
Для м. Борислава встановлений особливий феномен температурного режиму у холодний період року, який відрізняє його від навколишніх територій. Тут зафіксовані дещо вищі темпратурні показники, порівняно із сусідніми околицями. Спостерігається кореляція температурного та вітрового феноменів Борислава. Це явище потребує подальшого вивчення.
Опади у регіоні є нерівномірними – як за площею, так і за сезонами. Річна кількість опадів коливається в межах 580 – 800 мм/рік. У південно-західній гірській частині вона сягає 900 мм/рік, з них понад 70 % – у теплий період року. Кількість дощових днів упродовж року – 180 – 200. Стійкий сніговий покрив встановлюється у грудні, а сходить пересічно у березні, інколи – у кінці лютого. В останні десятиліття сніговий покрив став особливо нестійким. Висота снігового покриву протягом холодного періоду може досягати до 1 м. Розподіл його на території регіону значною мірою залежить від рельєфу та рослинності.
Для регіону характерна висока вологість повітря (взимку – 71 – 81 %, улітку – 83 %). Сумарна кількість опадів значно перевищує величину випаровування, тому територія регіону перебуває у зоні надлишкового зволоження. Крім того, рівень вологості підвищують численні поверхневі водойми: річки, потічки, озера, ставки.
У той же час у межах регіону, у зв'язку із строкатістю умов на різних екотопах, проявляються численні модифікації мезоклімату і мікроклімату.
Ґрунтовий покрив
Згідно з ґрунтово-типологічною характеристикою основними ґрунтотвірними породами на території регіону є делювіальні суглинки, делювіально-елювіальні та сучасні елювіальні відклади. Делювіальні суглинки та делювільно-елювіальні відклади формуються у передгірській частині, а елювіально-делювіальні продукти вивітрювання та сучасні елювіальні відклади – в умовах низькогірного рельєфу крайового хребта.
Природні ґрунти регіону – це головно кислі буроземи з високою глинистістю і низькою проникною здатністю. Вони утворилися внаслідок багатовікового водопромивного режиму. Ці ґрунти мають низьку родючість у зв'язку з несприятливими фізико-хімічними властивостями (висока кислотність, наявність рухомого алюмінію і закисного заліза, низький вміст кальцію та магнію). Крім цього, вони є малоструктурними і мають низьку аерацію. Для них характерний щільний ілювіальний горизонт, внаслідок чого атмосферні опади поглинаються слабко – більша частина води стікає, викликаючи ерозійні процеси, або застоюється в западинах. В посушливі періоди ускладнюється підняття капілярної вологи. Тому кореневі системи рослин, які поширені у верхньому гумусовому шарі, не можуть ефективно використовувати вологу з глибших горизонтів. Впродовж року відбувається кількаразове наскрізне промочування ґрунтового профілю, що зумовлене перевагою атмосферних опадів над випаровуванням.
У той же час, внаслідок складного рельєфу, абсолютноих висот, різномаїття літологічного складу підстелюючих гірських порід, особливостей мезоклімату та рослинності відбулося формування численних типів природних ґрунтів, серед яких: дерново-підзолисті поверхнево-глеюваті легкосуглинкові; дерново-підзолисті поверхнево-глеюваті слабозмиті легкосуглинкові; дерново-підзолисті поверхнево-глеюваті середньозмиті легкосуглинкові; дернові глибокі глеюваті легкосуглинкові; дернові глибокі глейові легкосуглинкові; буроземно-підзолисті, дерново-буроземно-підзолисті неоглеїні і глеюваті та їх слабозмиті відміни, легкосуглинкові; дерново-буроземні глеюваті, слабощебенюваті легкосуглинкові; дерново-буроземні глейові слабощебенюваті, місцями в комплексі з лучно-болотними; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні середньоглибокі щебенюваті легкосуглинкові; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні середньозмиті щебенюваті легкосуглинкові; змиті та розмиті ґрунти.
Рослиннний покрив та флора
Геоморфологічні, ґрунтові та кліматичні умови регіону є визначальними природними екологічними факторами його рослинного покриву і біоценозів.
Згідно з геоботанічним районуванням Європи, територія регіону розташована у Східнокарпатській підпровінції Центрально-Європейської провінції. Через м. Борислав проходить межа, яка розділяє Карпатський геоботанічний округ букових лісів та Самбірсько-Івано-Франківський геоботанічний округ дубових лісів по лінії Добромиль-Хирів-Борислав-Моршин-Калуш-Лисець-Середній Майдан-Коломия.
Геоботанічну характеристику регіону слід розглядати в межах Дрогобицького адміністративного району, в центрі якого він розташований. Гірська частина цього району міститься в зоні Верхньодністровських низькогірних Бескидів, рівнинна – у Дрогобицькій передгірній височині (межиріччя Дністра і Стрия).
Для цих теренів властива багата й розмаїта природна флора і рослинність. Основними факторами, які визначають компонентну структуру природних фітоценозів є висотна поясність, експозиція схилів та їх крутизна.
Сьогодні у південних і південно-західних околицях регіону в основному збереглися характерні для цього ботанічного району природні ялицево-букові та буково-ялицеві ліси. Головною лісотвірною породою цих деревостанів є бук лісовий (Fagus sylvatica L.) і ялиця біла (Abies alba Mill.), хоча через вирубки частка останньої щоразу зменшується. Менше поширені дуб звичайний, ялина європейська (смерека) (Picea excelsa (Lam.) Link.), клени (Acer platanoides L., Acer pseudoplatanus L., A. campestre L.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), модрина європейська (Larix europaea DC.), ясен (Carpinus betulus L). Серед трав характерними є осока пальчаста (Carex digitata L.) і осока лісова (Carex sylvatica Huds.), копитняк європейський (Asarum europaeum L.), печіночниця звичайна (Hepatica nobilis Mill), купина багатоквіткова (Poligonatum multiflorum L.), спорадично трапляються мохи.
Мало поширеними є винятково букові ліси, що переважно формуються на опідзолених буроземах. Значно менш поширені і займають невеликі площі ялицеві деревостани з ялиці білої. Характерною їхньою рисою є дуже вузька екологічна амплітуда, обмежена схилами з достатньо вологими й теплими умовами, а також добре дренованими буроземними ґрунтами.
Угрупування дубово–буково–ялицеві серед широколистяно-темнохвойних лісів є флористично найбагатшими. У вертикальній структурі цих деревостанів два яруси: 1) хвойні породи; 2) широколистяні породи дуба звичайного i бука лісового з домішкою ясена, клена гостролистого, явора, липи серцелистої, в'яза шорсткого.
Під ялицево-дубовими лісами формуються дерново-підзолисті поверхнево оглеєні ґрунти, на яких дуб утворює високопродуктивні деревостани І – ІІ бонітету. Його звичайні «супутники»: ясен, черешня, клен гостролистий, явір, до яких також домішуються гірські види: бук лісовий, смерека.
Флору регіону формують 663 види, які належать до 342 родів і 100 родин. Переважає вісімнадцять родин, які охоплюють одинадцять і більше видів. Родини за кількістю видів можна розмістити в такому порядку: айстрові (Asteraceae) – 85,  злакові (Poaceae) – 40, осокові (Cyperaceae) – 34, розові (Rosaceae) – 33, бобові (Fabaceae) – 31, ранникові (Scrophulariaceae) – 29, гвоздикові (Caryophyllaceae) i губоцвіті (Lamiaceae) – 27, капустяні (Brassicaceae) – 25, жовтецеві (Ranunculaceae) – 21, зонтичні (Apiaceae) – 17, гречкові (Polygonaceae) – 15, шорстколисті (Borraginaceae) – 14, маренові (Rubiaceae) – 13, ситникові (Juncaceae), лободові (Chenopodiaceae) i лілійні (Liliaceae) – по 12, вербові (Salicaceae) – 11. Серед родів найчисленнішими є осока (Carex) – 28, вероніка (Veronica) – 12, підмаренник (Galium) – 11, рдесник (Potamogeton) i верба (Salix) – по 9, лобрда (Chenopodium), осот (Cirsium), ситник (Juncus), нечуйвітер (Pilosella) i горошок (Vicia) – по 8, гірчак (Polygonum), жовтозілля (Senecio), конюшина (Trifolium) – по 7, молочай (Euphorbia), хвощ (Equisetum), незабудка (Myosotis), тонконіг (Poa), щавель (Rumex) i фіалка (Viola) – по 6.
Зміни геологічного середовища
Масштабні зміни геологічного середовища на території Бориславської територіальної громади відбулися у ХІХ – ХХ століттях внаслідок розробки нафтогазового й озокеритового родовищ. На території м. Борислава викопали близько 12,5 тис. шахт-колодязів та пробурили понад 2 тис. нафтогазових свердловин. Максимальна глибина проникнення гірничих розробок в земні надра становила 2850 м (середня глибина – 1300 м). Сьогодні коефіцієнт техногенного порушення геологічного середовища становить 0,94 %, що є найбільшим показником для гірничих родовищ Західного регіону.
Шахти-колодязі викопувались у другій половині ХІХ століття. Їх глибина  коливалася від 20 до 100 м (а в окремих випадках – до 190 м). Ці колодязі шириною 1,8 – 2,0 м розміщувалися близько один біля одного (8 – 10 м). Вони викопувались навмання. Уже у 1865 році 6 тис. шахт-колодязів були залишені як непридатні для використання.
Після вичерпування нафти чи озокериту шахти-колодязі не засипали, а просто переходили на інші ділянки. Про масштаби втручання у геологічне середовище засвідчує величезний об’єм породи, який було вибрано із бориславських глибин. Й. Мук наводить вражаючу цифру – 152 млн. м³ і вважає це наслідком варварського підходу до розробки надр.
Пізніше (на початку ХХ століття), з метою безпеки, шахти ліквідовували примітивним способом, покриваючи їх дерев’яними щитами та шаром землі, під якими залишалися значні порожнини. Детальні картування та опис їхнього розташування при цьому не проводилися. Постійні зміни власників копалень, урядів й політичних режимів, міграційні процеси, які відбувалися упродовж двох світових воєн та в міжвоєнний період, не дали змоги упорядкувати відомості про місцезнаходження закинутих і ліквідованих шахт. Згодом, у радянський період, під час викопування котлованів нового будівництва, а також при прокладанні підземних комунікацій стали виявляти численні шахти.
Переважна більшість шахт знаходиться в північній частині сучасного Бориславського нафтогазоконденсатного родовища, а також у межах озокеритового родовища. Це територія простягається центральною частиною міста уздовж районів сучасних вулиць׃ В. Івасюка, Потік, А. Міцкевича, Т. Шевченка (нижня частина), Весняна, Д. Галицького, В. Чорновола, М. Грушевського, В. Великого (початок), Шкільна (початок), Дорошенка (нижня частина) та її провулків до вулиці Нафтова. Відвали породи з шахт-колодязів до сьогодні зберігаються у вигляді насипів на вулицях Нафтова׃ (0,5 га), Д. Галицького (1,5 га), Весняна (7 га); між вулицями: В. Івасюка, А. Міцкевича, С. Петлюри. На даний час ці території опинилися у різних зонах землекористування: підприємств і організацій, міськземфонду, приватних забудов і, навіть, садівництва та городництва.
Більшість шахт-колодязів сьогодні на поверхні не виявлена, але вони періодично проявляються в різних частинах міста обвалами землі після перегнивання дерев’яних щитів або внаслідок просідання гирла засипаної колись ями. Ліквідацію виявлених шахт проводить один із підрозділів НГВУ «Бориславнафтогаз» згідно зі спеціально розробленим робочим проектом «Ліквідація виявлених шурфів-колодязів». Вона передбачає його ідентифікацію, дегазацію й герметизацію. За період ліквідаційних робіт і до сьогодні ліквідовано близько 500 шахт, що становить лише 4 % від усіх викопаних раніше у Бориславі.
Впродовж ХХ століття істотні трансформаційні зміни відбулися в геологічному середовищі  внаслідок розробки озокеритового родовища, де на глибинах від 100 до 155 м утворено підземні гірничі виробітки об’ємом 65 тис. м³ та протяжністю понад 3 тис. м погонних. Значна кількість підземних порожнин у районі гірничих розробок спричинила просідання земної поверхні, під загрозою провалів опинилися багато будинків і споруд. З метою розвідки запасів озокериту у межах озокеритового родовища з 1946 до 1957 рр. пробурено 333 свердловини глибиною від 8 до 600 м. Більшість із них сьогодні закинуті, неякісно ліквідовані, а на місцевості позначено лише 30 свердловин.
Буріння нафтогазових свердловин, як фактор втручання у геологічне середовище, розпочалось з 1886 року і швидкими темпами охопило великі навколишні площі. Через 20 років (1906 рік) кількість свердловин у Бориславі уже становила понад 600, а до середини ХХ століття сягнула близько 2 000. Площа території гірничих та промислових розробок щоразу розширювалася у радіальних напрямах від історичного центру Борислава (Тустановичі, Городище, Раточин, Мразниця, Баня, Губичі). Територія розробок охоплювала площу близько 30 км².
Сьогодні є відомості про 2260 нафтогазових і пошуково-озокеритових свердловин, пробурених у межах Борислава за весь час промислового освоєння. Загальна довжина усіх пробурених виробіток у надрах Борислава становить не менше як 3 тис км. Станом на 01.01.2017 рік загальний фонд свердловин, який перебуває на балансі «ПАТ Укрнафта», налічує 1700, з них: 1599 – нафтових, 12 – нагнітальних і 89 – дегазаційних. В експлуатації  знаходиться 388 нафтових свердловин (306 діючих, 82 непрацюючих, ліквідовано із різних причин – 1147, планується ліквідувати – 10).
Більшість нафтогазових свердловин (1892) пробурено до 1939 року, коли їх колони не цементувалися, а тампонувалися глиною. З часом, через руйнування глиняного прошарку, а також корозії колон у пригирловій частині, герметизація свердловини порушувалась. Це зменшувало продуктивність свердловини, а також ставало причиною неконтрольованих виходів нафти і газу на поверхню. Крім того, після Другої світової війни, з метою одержання металу по хижацькому витягували колони зі свердловин, залишаючи їх відкритими. Місцезнаходження понад 560 свердловин сьогодні невідоме. Усі зазначені чинники (природні тектонічні порушення, негерметизовані шахти й нафтогазові свердловини) призвели до вертикальної перфорованості земної кори та стали каналами безперешкодної міграції вуглеводнів на поверхню на всій території нафтогазового й озокеритового родовищ.
Сьогодні Бориславське нафтогазоконденсатне родовище перебуває на завершальній стадії експлуатації і розробляється на змішаному режимі з частковим заводненням покладів Насуву, Глибинної складки і Піднасуву шляхом скидання промислових вод. Це означає, що рентабельність вилучення вуглеводнів невпинно спадає, а балансові запаси нафти вичерпано на 99,5 %.
У геологічному середовищі фахівці констатують суттєві зміни мінерально-літологічних властивостей і хімічного складу гірських порід та підземних вод, фільтраційно-ємнісних параметрів, утворення техногенних відкладів, а також забруднення його підземних горизонтів унаслідок фільтрації бурового та тампонажного розчинів.
 
Забруднення повітряного середовища та проблема загазованості
Значне зростання забруднення повітряного басейну бориславської екосистеми починається з часу його промислового освоєння. При розкривних роботах на поверхню виходили нафта й нафтоводяна емульсія, витягувалася порода, просочена нафтою, а тисячі шахт-колодязів ставали джерелами газових емісій та забруднення атмосфери. У складі газових випарів надр Борислава – вуглеводневі гази (метан, менше – етан, пропан, бутан), чадний та вуглекислий газ, сірководень. У подальшому забруднення вуглеводневими газами стало ключовою й нерозв’язаною екологічною проблемою Борислава.
Але невдовзі, відкриваючи глибші горизонти надр Борислава за допомогою нових технологій буріння, в атмосферу виходило щораз більше газу. Його вважали непотрібним і шкідливим, а тому й випускали в повітря зі щойно пробурених свердловин. Невдовзі у Бориславі відкриваються один за одним газопереробні заводи компресорного типу. У 1944 році їх налічувалося уже вісім. Але й надалі багато газу надходило в атмосферу через природні тектонічні порушення, шахти-колодязі, негерметизоване технологічне обладнання та внаслідок випаровування з нафти, яка зберігалася у нафтозбірниках. За увесь період експлуатації Бориславського нафтового родовища в повітря потрапило (за різними оцінками) до 10 млрд. м³. 
Сьогодні загазованість Борислава залишається пріоритетною екологічною й соціальною проблемою. Основними її причинами на території міста є антропогенне проникнення у неглибоко залягаючі продуктивні горизонти (воротищенські, поляницькі, менілітові відклади). Понад 2 тис. пробурених свердловин, тисячі шахт-колодязів, старі і діючі трубопроводи, порушення герметичності технологічного обладнання є причинами безперешкодної міграції газів на поверхню землі в будь-якому місці Борислава. Крім того, забруднення атмосферного повітря має місце при втратах через нещільності обладнання, випаровування з відкритих резервуарів, під час випробування свердловини, аварійних викидів газу, роботи технологічного автотранспорту. Основними шкідливими речовинами, які містяться в такому повітрі, є вуглеводні, оксиди азоту, монооксид вуглецю, сажа.
Проблему загазованості Борислава неодноразово намагалися врегулювати на всіх урядових рівнях ще в колишньому Радянському Союзі. Однак і сьогодні концентрація вуглеводневих газів у житлових кварталах Борислава залишається високою, перевищуючи допустимі норми. За сучасними розрахунками, протягом доби в атмосферу міста надходить не менше 20 тис. м³ супутніх нафтових газів.
Критерієм газового забруднення середовища слугує об’ємна частка вуглеводнів у повітрі: показник більше 1 % свідчить про загазованість середовища, 3 – 15 % – вибухонебезпечний стан,  понад 15 % – пожежонебезпечний. В умовах Борислава сьогодні існують потенційні ризики для виникнення трьох зазначених ступенів небезпеки.
Відповідно до аерокосмічних досліджень 2000 – 2001 рр., майже над усією територією Борислава спостерігається спектральна аномалія, яка свідчить про підвищений рівень забруднення повітряного басейну. Загальна площа забруднення становить 21,36 км². Виявлено більше 40 різних за розмірами геохімічних аномалій вуглеводневих сумішей метанового ряду з інтенсивністю подекуди більше 2 % об. метану. За іншими газометричними дослідженнями, проведеними Державним геологорозвідувальним інститутом (УкрДГРІ), виявлено 210  осередків із високою (більше 1 %)  та 135  із вибухонебезпечною (більше 3 – 6 %)  концентрацією вуглеводнів на площі 356,2 тис. м².
Максимальна кількість аномалій вуглеводнів розташована в межах району озокеритового родовища. Саме тут було викопано найбільшу кількість шахт. Озокеритова шахта за виділенням газів метанового ряду належить до надкатегорійних та вибухонебезпечних. Її відносна загазованість становить в середньому 25 м³ на 1 т видобутої руди.
Важливість проблеми загазованості стає проблемою національною та міжнародною, оскільки забруднення атмосферного повітря і приповерхневих шарів території зумовлена викидами, які належать до парникових газів (метан) та вносять свій вклад у глобальне забруднення.
Отже, забруднення повітря вуглеводневими газами є й залишатиметься у майбутньому основною проблемою довкілля Бориславської територіальної громади та пріоритетним природоохоронним завданням. Очевидно, повністю ліквідувати виходи газів на поверхню неможливо, оскільки тектонічні порушення і тріщини залишатимуться постійним геогенним фактором міграції вуглеводнів. Уся територія «старого» Борислава у межах гірничих розробок буквально «дихає газом», який безперешкодно проникає на поверхню не лише з шахт-колодязів та свердловин, а й із будь-якої його точки: ґрунту, підвалів будинків, чинних і старих нафтових, газових, водяних та каналізаційних комунікацій, ревізійних колодязів тощо.
Забруднення водних ресурсів
Сьогодні ріка Тисмениця надалі залишається найбільш забрудненою притокою Дністра на території Львівщини, а її екологічний стан – однією із пріоритетних природоохоронних проблем Бориславської територіальної громади. Основними джерелами забруднень, як і раніше, залишаються промисловість та комунально-побутова сфера.
Серед забруднюючих речовин промислової сфери переважають нафта й нафтопродукти, уміст яких у воді істотно перевищує допустимі норми (іноді в десятки разів). Нафта потрапляє в річки від діючих об’єктів нафтовидобутку у Бориславі, під час технологічних процесів, капітального ремонту свердловин, а також унаслідок аварійних виливів під час порушення герметичності обладнання та трубопроводів. Зазвичай, русла потічків та річок використовують для прокладання нафтопроводів, що дає змогу оминути географічні й міські перешкоди і таким чином скоротити відстань інженерних комунікацій. Така трубопровідна логістика вздовж водойм часто спричиняє забруднення водойм нафтою під час аварійних ситуацій. Крім того, нафта постійно мігрує з негерметизованих діючих і недіючих свердловин та закинутих шахт-колодязів. Разом з нафтою з цих джерел на поверхню можуть потрапляти різні за хімічним складом пластові води. Нафтова плівка на поверхні р. Тисмениці у центральній частині Борислава є звичайним явищем. Крім нафтопродуктів, річкову воду забруднюють феноли, важкі метали, катіони й аніони солей.
Великий внесок у забруднення р. Тисмениці робить одна з найменших її приток – р. Крушельниця. Цей потік пронизує відвали озокеритовидобутку, які раніше накопичувалися в його долині біля шахти. Поверхневі води, стікаючи з шахтних насипів, вимивають у потік Крушельниця забрудники, зокрема нафтопродукти й солі із відвальних порід. Іншим джерелом забруднення Крушельниці є фільтраційні води міського сміттєзвалища, яке розміщене нижче за течією в зоні збору його поверхневих вод.
Евтрофікація (біоорганічне забруднення) р. Тисмениці є наслідком комунально-побутових скидів й органічних відходів. Серед 4000 міських будинків до каналізаційного колектора підключено лише 1 741 (43,5 %). Міські каналізовані стоки потрапляють на очисні споруди м. Дрогобича, які після очистки скидаються у  Тисменицю. Решта 2259 (56,5 %) будинків не підключені до міських каналізаційних мереж.
Істотної техногенно-екологічної й соціальної шкоди завдає бічна ґрунтова ерозія внаслідок підмивання берегів річок та потічків. На значних їхніх ділянках берегоукріплення відсутні.
Для території Бориславської територіальної громади характерною є проблема паводків. Безсистемна вирубка лісів у верхів’ях басейну р. Тисмениці призвела до посилення поверхневого стоку дощових і талих вод, внаслідок чого відбувається затоплення. Обсяг дощової води, що затримується лісовим покривом у хвойних лісах, становить до 40 – 45 %, у змішаних – 20 – 30 %, у листяних – 15 – 25 %. Науковці вважають найсприятливішою для гірських водозборів лісистість у 60 – 70 %, а її показник нижчий за 35 % є критичним.
Під час повеней річки розливаються, завдаючи значних збитків, а тому необхідні постійні заходи з берегоукріплення, попередження підтоплення і зсувів берегів. Швидка течія паводкової води здатна переміщувати грубоуламковий матеріал, змінювати русла, пошкоджувати інженерні та господарські об’єкти і споруди, активізувати зсувні, осипні та опливинні процеси, посилювати схилову й руслову ерозію тощо. З 2000 року частота паводків зросла, що очевидно зумовлено накладанням кількох чинників, у тому числі  глобальних змін клімату.
Басейни підземних вод розгерметизовані численними вертикальними й горизонтальними техногенними і природними каналами (особливо на території м. Борислав). Тому промислові і комунальні забрудники можуть проникати у підземні води з поверхні, а також при міжпластових перетоках флюїдів унаслідок порушення ізоляції між свердловиною та водоносними пластами. Найменш захищені горизонти,  розташовані в долинах річок.
Екологічний стан ґрунтового покриву
Ґрунтовий покрив (едафотоп) як основна ланка екосистем визначає їхні базові функції та параметри: продуктивність, біотичний кругообіг, енергетику. Ґрунт – це  природний резервуар вільної енергії, поживних речовин і вологи. Його родючість є вирішальним чинником забезпечення людства продуктами харчування. Природне формування ґрунту триває сотні років. У гірських регіонах ці процеси відбуваються ще повільніше, у зв’язку з постійним вимиванням його структур водою. Водночас ґрунтовий покрив легко руйнується. Звичайна оранка повністю змінює його структуру.
Значних негативних змін зазнали едафотопи в результаті довготривалого видобутку вуглеводневої сировини. Унаслідок діяльності так званого першого промислу у другій половині XIX століття, під час викопування шахт (12,5 тис.) було знищено верхній шар ґрунту на площі близько 125 га, а на поверхню піднято до 1 млн. м³ породи, просоченої нафтопродуктами. Склад і властивості таких відвальних субстратів були дуже різноманітними та обумовленими складом порід викопаної товщі. Верхній родючий шар під час розкривання ґрунтових горизонтів потрапляв у глибші шари або перемішувався з відвальним субстратом. Пізніше, у 1909 – 1915 рр., під час викопування сотень земляних збірників розмірами 80×40 м і глибиною до 3 м, в яких зберігали нафту, на території м. Борислава й околиць було зруйновано родючий шар ґрунту на загальній площі понад 30 га. Такі збірники викопувалися не лише на території гірничих розробок, а й за її межами. Сьогодні на їх місці залишилися ставки та заболочені ділянки.
Великі земельні території покрили відвальною породою воротищенської світи, яку вибирали упродовж викопування шахт-колодязів, а також утвореною під час збагачення озокериту. Сьогодні загальна площа відвалів становить близько 30 га.
Але найбільшої деградації завдали ґрунтовому покриву під час гірничого освоєння т. зв. глибокого Борислава. Загальна площа території гірничих робіт у межах усіх 2260 свердловин, біля яких свого часу відбувалося знищення ґрунтового покриву під час буріння, прокладання трубопроводів, під'їзних доріг, електричних ліній тощо,  – не менше 30 тис га.
Сьогодні навколо кожної діючої свердловини, а також у межах проммайданчиків (ЗП «Міріам», ЗП «Польміни», НЗП «Фош», НЗП «Вяра» та НЗП «Кінцевий»), встановлена санітарна зона для їх експлуатації й ремонту, на якій триває постійне навантаження на едафотопи.
Робота техніки й витоптування робітниками ґрунту під час експлуатації об’єктів нафтовидобутку призвели до його значного ущільнення і знищення рослинного покриву. Унаслідок прогрівання таких ґрунтів зростає випаровування води з їх поверхні, а це ще більше їх висушує. У місцях виходу пластової води з високим вмістом солей  відбувається засолення ґрунту. 
Земляні роботи, які постійно супроводжувалися забрудненнями нафтою, призвели до фізичної і хімічної деградації ґрунтового покриву на всій території гірничих розробок.
Просоченість ґрунту нафтопродуктами спричиняє втрату його здатності вбирати й затримувати вологу, створює в ньому анаеробні умови, змінює окисно-відновний потенціал та вуглецево-азотний баланс. Виявлено зниження нітрифікаційної здатності забрудненого ґрунту, зменшення у ньому вмісту нітратного азоту, вільного фосфору, обмінного калію, різке зростання вмісту бітумних речовин нафтового походження.
На забруднених нафтою територіях формується специфічний мікроклімат, обумовлений складом субстрату, порушеним водним та зміненим температурним режимами, з’являється специфічний запах. Чорне забарвлення нафтозабруднених ґрунтів призводить до надмірного поглинання ними сонячної радіації. Нафтові виливи з високим вмістом важких фракцій вуглеводнів утворюють на поверхні ґрунту щільну та в’язку бітумінозну кірку.
Самоочищення ґрунтів відбувається відносно повільно завдяки абіотичним (опади, сонячне випромінювання тощо) і біотичним (мікроорганізми, гриби, рослини, тварини) факторам. Так, у бориславських ґрунтах 9–10-річної давності забруднення практично завершується процес самоочищення.
Таким чином, інтенсивна й довготривала господарська діяльність із видобутку корисних копалин істотно пошкодила природний ґрунтовий покрив на території Бориславської територіальної громади. У забудованій частині Борислава майже повсюди залягає різна за потужністю (від 0,5 – 1,0 до 2 – 4 м) товща техногенних ґрунтів – украй неоднорідної суміші різних за літологічним складом техногеннопереміщених порід із великою кількістю будівельного й побутового сміття.
Описані зміни абіотичних компонентів, безумовно, вплинули на біотичні системи.
Дигресія біоценозів
Наймасштабніші руйнування рослинного покриву були спричинені гірничими розробками під час нафтогазо- й озокеритовидобутку. Упродовж другої половини ХІХ століття гірничими розробками повністю знищено рослинний покрив на площі понад 125 га. У ХХ столітті територія деградації фітоценозів розширюється до 3000 га. Хижацьке вирубування лісів проводилося протягом усього часу експлуатації родовищ корисних копалин для розширення площ гірничих розробок та з метою отримання будівельного матеріалу для нафтових веж і об'єктів нафтового та озокеритового промислів.
Істотної шкоди біоценозам завдавало нафтове забруднення, яке гальмувало життєдіяльність рослинних та тваринних організмів, пригнічувало ґрунтову мікрофлору. Особливо масово гинули мешканці біоценозів біля фонтанних свердловин, із яких нафта після пробурення під високим тиском викидалася на поверхню, несучи смерть усьому живому на своєму шляху.
Часті пожежі на території гірничих розробок Борислава також великою мірою руйнували біотичні компоненти екосистем. Відомо, що під час пожеж температура на поверхні ґрунту може сягати понад 1000^о С, унаслідок чого у верхніх горизонтах сильно зменшується кількість органічної речовини, гине ґрунтова мікрофлора й фауна. Після такого стихійного лиха відбувається зміна рослинного покриву, гинуть молоді дерева, проростки, сильно зменшується урожай травостою. Особливо чутливі до пожеж трав'яні рослини з дернинами невеликих розмірів.
Руйнування рослинного покриву різними факторами на території Бориславської територіальної громади призводило до розривів суцільності рослинного покриву, розчленування та руйнування ареалів популяцій, унаслідок яких відбувалася генетична гомогенізація і збіднення фіторозмаїття. На місці природних фітоценозів утворилися похідні угруповання з великою часткою синантропних і заносних видів, що у свою чергу є джерелом подальшого “флористичного засмічення”. Вони здатні до швидкої та масової експансії, а також слугують своєрідними розплідниками сільськогосподарських шкідників, спричиняючи поширення хворіб. Серед таких видів-агресорів усе більші площі займають борщівник Сосновського, куничник наземний, клен американський, оцтове дерево, а серед фауни – слимак іспанський.
Унаслідок тривалого антропогенного впливу на території Бориславської територіальної громади майже не залишилося природних для цих теренів ялицевих дібров. На терасах р.  Тисмениці та її приток майже повністю знищені вільхові зарості з домінуванням вільхи клейкої (Аlnus glutinosa L.), у складі яких – багато рідкісних дерев та гігрофільна флора. Під загрозою зникнення перебуває рідкісна асоціація сіровільшини ведмежоцибулевої – Alnetum (incanae) alliosum (ursini). На території м. Борислава утворилися специфічні техногенні утворення (екотопи): відвали озокеритовидобутку, нафтозабруднені ділянки, солончаки, земляні збірники нафти, на яких поширюються нетипові для цієї зони рослинні угруповання й популяції. Великі площі неугідь у межах закинутих проммайданчиків та насипів озокеритовидобутку зайняті  обліпиховими заростями з обліпихи крушиновидної (Hippophae rhamnoides L.), куничниковими асоціаціями з домінуванням Сalamagrostis epigeіos (L.) Roth.
На теренах колишніх земляних збірників нафти, западинах, кюветах сформувалися невеликі водойми, а також перезволожені й мокрі ділянки, на яких найчастіше ростуть частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica L.), рогози широколистий і вузьколистий, Лаксмана (Typha latifolia L., T.angustifolia L., Т. laxmannii Lepech.), куга озерна (Schoenoplectus lacustris (L.) Palla),  очерет (Phragmites communis Trin.), їжача голівка спливаюча (Sparganium simplex Huds.). На острівках серед водної поверхні формуються хвощево-осокові чи ситникові групи рослин. Подальша природна сукцесія на цих екотопах відбувається у напрямі поступового заростання водойм.
У місцях вторинного засолення й виходу мінералізованих пластових вод формуються солончаки де поширюються популяції таких видів галофільної флори: солонець європейський (Salicornia europaea L.), тризубець болотний (Triglochin palustre L.), тризубець морський (Triglochin maritimum L.), бульбокомиш морський Bolboschoenus maritimus (L) Palla., покісниця розставлена (Puccinella distans Parl.).   
 
Мета Програми
Основною метою Програми є реалізація екологічної політики, спрямованої на стабілізацію та покращення екологічної ситуації на території Бориславської міської  територіальної громади, створення належних умов для досягнення безпечного для життя населення стану навколишнього природного середовища, а також покращення стану довкілля у зв’язку із довготривалим нафто-, газо-, озокеритовидобуванням.   
Досягнення мети Програми потребує спрямування дій органу місцевого самоврядування та його виконавчих органів, організацій, установ та підприємств Бориславської міської територіальної громади всіх форм власності на реалізацію пріоритетних напрямів діяльності у сфері ефективного природокористування, дотримання вимог екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища, просвітницької діяльності й екологічної обізнаності населення.
 
Перелік завдань і заходів Програми
Перелік завдань і заходів формується відповідно до мети Програми.
Основні напрями та завдання:

1. розвиток природно-заповідного фонду, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття;
2. формування екологічної свідомості населення;
3. зменшення обсягів скидання неочищених та недостатньо очищених стоків у водні об’єкти;
4. вирішення основних проблем, пов’язаних з екологічно безпечним збором, зберіганням, утилізацією, переробкою та захороненням твердих побутових, промислових і небезпечних відходів;
5. охорона і раціональне використання земель;
6. охорона атмосферного повітря;
7.   розвиток та поглиблення міжнародного співробітництва в природоохоронній сфері;
8. стабілізація екологічної рівноваги внаслідок довготривалого нафто-, газо-, озокеритовидобування.

Шляхи реалізації Програми
Вирішення екологічних проблем регіону передбачається шляхом реалізації таких заходів:
- реалізація заходів із розвитку та розширення територій природно-заповідного фонду;
- проведення заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
- здійснення заходів, пов’язаних із відтворенням та охороною природних ресурсів;
- організація і здійснення робіт з екологічної освіти, проведення науково-практичних конференцій, семінарів та інших заходів щодо пропаганди екологічних знань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики;
- будівництво чи реконструкція споруд для очищення стічних вод, системи роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд на них;
- проведення заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок, а також заходів для боротьби з шкідливою дією вод; благоустрій водойм;
- облаштування полігону твердих побутових відходів, здійснення заходів щодо мінімізації, утилізації та переробки побутових і небезпечних відходів;
- рекультивація порушених земель і територій полігону твердих побутових відходів (сміттєзвалища);
- проведення заходів із захисту від підтоплення і затоплення територій, будівництво (реконструкція) гідротехнічних, берегоукріплювальних, протизсувних, протиобвальних споруд;
- використання методів та впровадження технологій, що забезпечують запобігання виникненню, зниження рівня впливу чи усунення факторів забруднення атмосферного повітря;
- рекультивація порушених земель внаслідок проведення гірничих робіт;
- забезпечення міжнародної діяльності природоохоронного спрямування та участь у заходах як сторони міжнародних двосторонніх та багатосторонніх угод.
 
 
Секретар міської ради                                                                            Юрій ХИМИН